- пробуркувати
- -ую, -уєш, недок., пробу́ркати, -аю, -аєш, док., перех., розм., рідко.Те саме, що пробуджувати 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пробуркувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пробуркати — див. пробуркувати … Український тлумачний словник
розбудити — (перервати чийсь сон, примусити кого н. прокинутися), пробудити, пробуджувати, пробуджати, підняти, підійняти, піднімати, підіймати, розбуркати, розбуркувати, пробуркати, пробуркувати, прокинути, прокидати; добудитися (після певних зусиль);… … Словник синонімів української мови